Музичне мистецтво 6 клас
Тема: Сюїта
Сюї́та, первісно цикл танців, у 19 — 20 ст. циклічна музична форма, складена з кількох контрастних частин. Термін «сюїта» був уведений у другій половині XVII століття французькими композиторами. Барокова сюїта складалася з чотирьох частин — алеманди, куранти, сарабанди і джиги. часи збірку, яка складалась з окремих п’єс, називали сюїтою. Іноді для позначення такого твору композитори використовували інший термін — партита.
Сюїта — жанр камерно-інструментальної музики; твір, що складається з різних частин, об’єднаних спільним задумом чи ідеєю.
Історично першою старовинною сюїтою була танцювальна, яку писали для одного інструмента або оркестру. Спочатку в ній було два танці: велична павана і швидка гальярда.
Поступово композитори почали вводити в інструментальні сюїти інші танці, наприклад, алеманду, гавот, буре, менует, сарабанду, жигу, куранту. Усі ці салонні танці виконували на балах при королівських дворах Європи.
Згодом танцювальність стає необов'язковою ознакою. При цьому танцювальна музика не зникає із сюїти, а навпаки, у неї вводяться нові, сучасні танці, наприклад, «Ляльковий кек-уок» із сюїти К. Дебюссі «Дитячий куточок»
Нині доволі часто з'являються сюїти для симфонічного оркестру, укладені з музики до театральних вистав, наприклад, загальновідома й улюблена багатьма програмна сюїта Едварда Гріга «Пер Гюнт».
Е. Гріг» В печері гірського короля»
Вокально-хорова робота
Робота над піснею «Веселка» Н. Май караоке
Підручник Музичне мистецтво 6 клас Л.Масол за QR кодом
Домашнє завдання
Слухати фрагменти «Української сюїти» М. Лисенка.
Інтерактивна гра Жанри камерно-інструментальної музики
за QR кодом
